Чайна церемонія та японська естетика краси Вабі-Сабі

Чайна церемонія та японська естетика краси Вабі-Сабі

1

Естетика краси

У західній цивілізації естетика осмислює філософію, цінність і красу творів мистецтва. Мислителі, від Платона і до Гайдеґґера, осмислювали цінність і достовірність (в акті художньої творчості) естетики як методу пізнання глибинних основ світобудови. Естетика в найширшому значенні є культурним фокусом, картиною світу і екзистенційним уявленням про світобудову та може відрізнятися в різних культурах.

Ця важлива думка є точкою доступу до розуміння східного світогляду і мистецтва, яке неможливо зрозуміти, залишаючись в оціночних поняттях західної, естетичної парадигми. Наприклад, культури Сходу практично не відділяють мистецтво від повсякдення, також відсутня чітка межа між образотворчим мистецтвом і ремеслом.

Японська естетика

Щоб зрозуміти унікальну японську естетику, її становлення та розвиток, необхідно осмислити японський світогляд, уявлення про природу (сінто) і мистецтво в контексті острівного, відокремленого географічного розташування. Географічна ізоляція Японії (ряд японських островів розташовано в 100 милях від Кореї і в 500 милях від Китаю) стала основою унікальної, інтроверсивної та іманентної естетики країни сакури і катани.

2

Найпомітніший вплив на формування естетики Японії зробили буддійська філософія і китайська культура, однак вплив Заходу також очевидний. До появи європейців в Японії не було слова, яке позначало мистецтво в західному контексті. Зараз є термін - «катачі», що означає форму і дизайн повсякденної речі, в якій максимально проявлена функціональність і духовна простота.

Холістична гармонія і єдність мікро і макрокосмосу - основа культури Японії. Японський погляд на світ занурюється в красу і гармонію природи, споглядаючи мінливість і змінність кожної миті буття. Ця японська естетика краси простоти і гармонії називається Вабі-Сабі (侘寂 - «скромна простота»).

Єдність, мінливість і краса - основні ідеї японської культури, виражені в усіх аспектах повсякденного життя і навіть інтенсивна вестернізація Японії не змогла зламати глибинний культурно-цивілізаційний код простоти і гармонії країни Висхідного Сонця.

Вабі-Сабі

Вабі-Сабі - суть японської естетики та культури - ідеал краси і досконалості. Краса скромності, чистоти і природної асиметрії. Досконалість мінливості, гармонії і порожної форми. Естетика Вабі-Сабі ґрунтується на філософії дзен-буддизму, оскільки першими японцями, пов'язаними з Вабі-Сабі, були майстри чаю, священики і монахи, які практикували дзен.

В Індії буддійську медитацію називали дх'яна / джана (ध्यान - «споглядання»). Коли Вчення Будди в 6-му столітті проникло в Китай, дх'яна трансформувалася в чань (禅). Китайський чань в 12-му столітті проник до Японії і перетворився в дзен (禅).

4

Суть дзен - трансцендентальний квантовий стрибок за кордони еґо і його інтелектуального фокусу оцінки реальності. Суть Вабі-Сабі - усвідомлення ентропійності, мінливості, недосконалості і краси кожної миті. Простота, інтимність і гармонія Вабі-Сабі максимально виражені в естетиці японської чайної церемонії.

5

Японська чайна церемонія

«Смак дзен ідентичний смаку чаю»禅茶一味 Майстер Сото дзен Дай Рін.

Найглибше філософія Вабі-Сабі проявилася в японській чайній церемонії. Щоб зрозуміти красу чайного дійства, варто осмислити унікальні принципи японської чайної церемонії, такі як «ча-но-ю» (чайна церемонія 茶の湯) і «садо» (шлях чаю茶道). Дослівно «ча-но-ю» означає «гаряча вода для чаю», мистецтво подачі чаю. Це медитація на чайному дійстві особливому ритуалі, під час якого виявляються фундаментальні принципи дзен-буддизму: гармонія, повага, чистота і спокій.

6

Чайна церемонія - це не тільки ритуальне приготування чаю - це складний культурний патерн, який включає в себе архітектуру і дизайн саду, чайного простору, аранжування квітами і бонсай, каліграфію, приготування делікатесів і медитацію. Чайна церемонія варіюється в залежності від пори року, доповнюючись різними і змінними чайними чашами, видами чаю, квітами і сувоями для каліграфії. Чайна церемонія - суть дзен-буддизму, мета якого через прості і усвідомлені дії приготування чаю досягти спокійного і гармонійно-ясного розуму.

7

Історія чайної церемонії

Чай вперше потрапив до Японії разом з буддизмом з Китаю в 6-му столітті. Під час періоду Хейан (794-1185), чай стали готувати з пропарених і висушених чайних листів, подрібнених в порошок. Зелений порошковий чай, званий маття (抹茶 - подрібнення чай), - сьогодні найпопулярніший з елементів японської культури в світі, разом із суші, військовими мистецтвами й аніме. У 15-му столітті Юро Мурата, майстер дзен Сегуна Йошімаса Асікага, інтегрував концепцію Вабі-Сабі в практику чайного дійства, включаючи створення спеціальної кімнати або будинку для проведення тя но ю. Клас самураїв, знайомий з аскетизмом дзен-буддизму і суворою військовою дисципліною гармонійно прийняв і осмислив простоту і функціональність чайної церемонії.

8

Сен-но-Рікю (1522-1591) - найбільш шанований японський майстер чаю, приділяв велику увагу до усвідомленого перебування в моменті під час провадження чайної церемонії. Рікю в 16-му столітті затвердив основи і принципи чайної церемонії, які практикують і викладають сьогодні в Японії і у всьому світі.

Рікю спроектував будинок для чайної церемонії, архітектура якого максимально втілює простоту, природність і аскетизм медитаційного залу, дзенських монастирів. Далі Рикю формалізував правила поведінки чайної церемонії, в яких виявляються основні принципи буддійської філософії: гармонія, повага, чистота і спокій.

9

Принципи Рікю «Зробіть смачну чашку чаю, покладіть вугілля так, щоб воно повільно гріло воду; розставте квіти так, ніби вони ростуть у полі; влітку запропонуйте прохолоду, взимку - тепло; зробіть ці прості дії з максимальною повагою і зосередженням ... ". Сошіцу Сіна, чайний майстер, учень Рикю.

Одного разу дайме Хідесі Тойомі висловив бажання на власні очі побачити знамениті лотоси в чайному саду майстра Рікю. І коли славний воєначальник приїхав в чайний сад Рікю, він не побачив жодного лотоса в ставку. Однак увійшовши в чайний будинок, дайме побачив лаконічну ікебану з одним прекрасним білим лотосом. Рікю зрізав інші лотоси в ставку, щоб максимально сконцентруватися на красі квітки під час чайної церемонії.

Помер великий майстер чаю і медитації дуже ефектно, чайно і по-японськи. Рікю провів чайну церемонію і вчинив ритуальне самогубство сеппуку як акт незгоди проти вимоги воєначальника Хідесі Тойомі віддати свою єдину дочку в наложниці.

10

Основні канонічні принципи чайної церемонії були введені Рікю і залишаються актуальними сьогодні. Наприклад, принципи організації чайного будинку (або простору): чисте просторе приміщення, з невеликою кімнатою, де миють посуд, з двома входами для господаря і гостей. Біля входу для гостей - низький дверний отвір, щоб гості могли нахилитися (проявити повагу) і усунути свій еґоїзм задля чайної церемонії.

У тя но ю кожна частина церемонії ретельно продумана і організована. Існують ритуали для входу і виходу з кімнати, приготування та подачі чаю, а також вибір кольорів і чайного посуду відповідно до сезону. Простота і строгість чайної кімнати (і японських будинків) дозволяють максимально сфокусувати увагу і оцінити єдину квітку або керамічний посуд Раку під час медитаційного споглядання за чашкою церемоніального чаю маття. Більше цікавої інформації читайте в блозі нашого сайту.

11

facebook icon
instagram icon
telegram icon

Приймаємо до сплати: